Однак рекреаційні зони повинні максимально сприяти активному відпочинку, спілкуванню, соціалізації серед дітей. Коли ми говоримо про дизайн та архітектуру навчальних закладів, мова йде насамперед про функціональність та безпеку, а не лише про демонстрацію творчих навичок для привабливих фотографій у соціальних мережах. Наприклад, ми не розміщуємо космічні кораблі на стелі, тому що не всі діти мріють поїхати в космос.

У наш час багато дітей страждають від нестачі місць, де вони можуть бути фізично активними способами, які їх цікавлять. Шкільні стадіони займають великі площі, виділені забудовниками відповідно до нормативних актів, часто залишаючи мало місця для закладів, щоб зробити їх залученими. Типові спортивні майданчики підходять для змагань, але не для повсякденної потреби дітей у діяльності. Тому сучасні українські дизайнери повинні шукати нові форми та підходи до створення просторів для фізичної активності дітей.

Наприклад, зменшуючи розмір стандартних полів (футбол/волейбол), з'являється можливість створювати більш цікаві та захоплюючі рішення, які краще приваблюють дітей до фізичного розвитку. Спостереження за поведінкою дітей на дитячих майданчиках це підтверджує: вони вважають за краще скелелазні споруди, гірки, пагорби над брусами і балками. Ці структури також покращують фізичні навички дітей, оскільки вони хапаються за сітки або підтримують рівновагу. Такі рішення, як і стандартні вправи, націлені на різні групи м'язів. Основна потреба дитини полягає не в тому, щоб робити 10 підтягувань, а мати сили робити це, коли це необхідно.

Якщо ми інтегруємо в дизайн заходи, що нагадують підтягування, діти зможуть виконувати їх на традиційному обладнанні, коли це буде потрібно. Завдяки продуманому дизайну ми сприяємо фізичній активності та здоров'ю, встановлюючи тенденцію до активного та здорового способу життя.

‍

Ще одна тенденція, яку ми можемо представити дітям, - це турбота про навколишнє середовище. Якщо ми включимо в інтер'єр елементи дизайну, які нагадують їм про сортування відходів та використання екологічно чистих матеріалів, це буде значною інвестицією в наше майбутнє. Ми всі живемо за певними поведінковими правилами, які можна інтегрувати в простір за допомогою дизайну, впливаючи таким чином на розвиток дітей під час їх освіти. Це можуть бути дизайнерські рішення, коли діти рухаються шкільними коридорами, дотримуючись правил дорожнього руху, дізнаючись про безпеку у зовнішньому світі через гру. Вихователі та вчителі також повинні ставитися до цих елементів декору як до допоміжних засобів. Якщо ми хочемо підготувати дітей до майбутнього, до ІТ-професій, бізнесу, менеджменту, командної роботи або розвинути їхні навички публічного виступу, ми можемо інтегрувати додаткові елементи в дизайн та надати їм певні ресурси. Такі рішення спростять роботу педагогам, а діти будуть краще підготовлені до реального життя. Наприклад, встановлюючи мобільні столи в аудиторіях, які можна переміщати, ми вирішуємо проблему швидкої зміни макета для командних проектів. Ми повинні передбачити конкретні заходи, якими діти можуть займатися в певній кімнаті, і передбачити їх творчі перетворення. Якщо створити амфітеатр і включити в простір щось, що нагадує сцену, то діти, які прагнуть бути в центрі уваги, можуть вдосконалити свої навички публічного виступу. Ми надаємо дітям ресурси в навколишньому просторі та впливаємо на їх здатність говорити та виступати на публіці за допомогою таких дизайнерських рішень. Встановлення тенденції до читання серед дітей є однією з найважливіших потреб навчальних закладів. Елементарна ергономіка бібліотек в старих школах не спонукає дітей читати або проводити там час. Для більшості людей бібліотека сприймається як щось незручне і нудне. Однак з добре продуманим простором це ставлення може змінитися. Шкільні бібліотеки завжди мали жорстке структурне розташування книжкових полиць, столів та незручних стільців. Якщо навколишній простір непривабливий, то проводити там багато часу не бажано. Правда? У повсякденному житті більшість людей не читають книгу вдома, сидячи за столом на жорсткому стільці, так чому б не дати дітям можливість читати книги зручним для них способом? Під час читання ми періодично змінюємо положення свого тіла, тому якщо додамо комфорту в цей процес, в першу чергу позбудемося сколіотичних історій, по-друге, будемо залучати дітей до проведення часу і відпочинку з книгою. Якщо дитина сидить в затишній ніші у формі кокона, коли йому просто потрібно прочитати твори Григорія Сковороди, він не буде відчувати дискомфорту, а ниючі спини не будуть відволікати від читання.

Нам потрібно перетворити бібліотеку на не просто місце для «книжкових черв'яків», а й простір, де діти можуть зустрічатися та обговорювати свої проекти. Створюючи закриті зони для групових заходів та відокремлюючи зони для спокійного самостійного читання, цей простір поступово виховуватиме культуру читання. Сучасний дизайн навчального закладу - це не лише візуальна естетика - це про майбутнє освіти.

Цифровізація системи освіти вже триває. На жаль, такі події, як COVID та війна, звикли дітей до дистанційного навчання та використання гаджетів. Ми повинні адаптуватися та проектувати з передбачливістю, готуючись до наступного покоління. Діти все частіше звертаються до відео та аудіо форматів для навчання. Вони слухають подкасти, дивляться відео, тому нам потрібно передбачити розвиток освітніх процесів: створювати відеозали та аудіокабінки, де можна надягати навушники і слухати аудіозаписи на різні теми.

Ми також повинні враховувати вплив цифрових технологій на освіту. Розробляючи шкільний проект на найближчі 30-50 років, ми повинні розуміти, що прогрес не зупинити, а наш простір повинен бути готовий до майбутніх інновацій. Це передбачає продумане розміщення мережевих кабелів, просторів для плазмових телевізорів, проекторів, інформаційних панелей з оголошеннями, турнікетів, металошукачів, бомбосховищ, а також безпечну навігацію учнів шкільними коридорами.

Ми завжди повинні надавати пріоритет безпеці та здоров'ю дітей у навчальних закладах. При проектуванні аудиторій важливо враховувати напрямок сонячного світла та правильне розміщення письмових столів, оскільки все більша кількість дітей відчуває проблеми із зором.

‍