Отже, яким має бути сучасний дизайн навчальних закладів? Перш за все, дизайн має відповідати основній функції закладу – освіті. Архітектори та дизайнери повинні інтегрувати архітектурні елементи, такі як освітлення, новітні технології, енергоефективність та стійкість, щоб створити функціонально гармонійне середовище для навчання. Архітектурний дизайн завжди має враховувати місце розташування, адже наша головна мета – органічно вписати будівлю в навколишнє середовище та покращити життя тих, хто взаємодіє з цим простором.
По-друге, важливо пам'ятати, що діти в навчальних закладах розвиваються як фізично, так і психологічно, навчаються та пізнають світ. Вони потребують простору, який сприяє розвитку їхньої власної уяви, а не відображає фантазії архітекторів і дизайнерів. Тому ми повинні створити середовище, яке дозволяє дітям розвивати свою креативність та уяву. Нашим головним завданням є забезпечити, щоб створений простір не заважав їм. Слід уникати перенасичення кольорами та деталями, які відволікають дітей від навчання.
Однак зони відпочинку мають максимально сприяти активному відпочинку, спілкуванню та соціалізації серед дітей. Коли ми говоримо про дизайн і архітектуру навчальних закладів, то в першу чергу йдеться про функціональність та безпеку, а не лише про демонстрацію креативних здібностей для гарних фотографій у соціальних мережах. Наприклад, ми не розміщуємо космічні кораблі на стелі, адже не всі діти мріють стати космонавтами.
Сьогодні багато дітей страждають від нестачі місць, де вони могли б займатися фізичною активністю у цікавий для них спосіб. Шкільні стадіони займають великі площі, які виділяються забудовниками відповідно до норм, але часто залишають мало можливостей для створення справді захоплюючих просторів. Типові спортивні майданчики підходять для змагань, але не задовольняють повсякденні потреби дітей у русі. Тому сучасні українські дизайнери повинні шукати нові форми та підходи до створення просторів для фізичної активності дітей.
Наприклад, зменшивши розмір стандартних полів (футбольних/волейбольних), можна створити більш цікаві та захоплюючі рішення, які краще приваблюють дітей до фізичного розвитку. Спостереження за поведінкою дітей на майданчиках це підтверджує: вони надають перевагу лазанкам, гіркам та пагорбам, а не турнікам чи брусам. Такі конструкції також покращують фізичні навички дітей, оскільки вони тримаються за сітки чи утримують рівновагу. Подібні рішення, як і стандартні вправи, задіюють різні групи м’язів. Основна потреба дитини — не зробити 10 підтягувань, а мати силу зробити це тоді, коли буде потрібно.
Якщо ми інтегруємо в дизайн активності, схожі на підтягування, діти зможуть виконувати їх на традиційному обладнанні, коли це буде необхідно. Завдяки продуманому дизайну ми сприяємо фізичній активності та здоров’ю, встановлюючи тренд на активний і здоровий спосіб життя.
Ще одна тенденція, яку ми можемо прищепити дітям, – це турбота про навколишнє середовище. Якщо ми інтегруємо в інтер’єр елементи дизайну, які нагадуватимуть про сортування відходів та використання екологічних матеріалів, це стане важливим внеском у наше майбутнє. Усі ми живемо за певними правилами поведінки, які можна інтегрувати у простір через дизайн, тим самим впливаючи на розвиток дітей під час їхнього навчання. Це можуть бути дизайнерські рішення, де діти пересуваються шкільними коридорами, дотримуючись правил дорожнього руху, в ігровій формі вивчаючи безпеку в зовнішньому світі. Вихователі та вчителі також можуть використовувати ці елементи декору як навчальні посібники. Якщо ми хочемо підготувати дітей до майбутнього, до ІТ-професій, бізнесу, управління, роботи в команді або розвинути їхні навички публічного виступу, ми можемо інтегрувати додаткові елементи в дизайн і забезпечити їх відповідними ресурсами.
Такі рішення спростять роботу вчителів, а діти будуть краще підготовлені до реального життя. Наприклад, встановлюючи мобільні парти в класах, які можна пересувати, ми вирішуємо проблему швидкої зміни розташування для командних проєктів. Ми повинні передбачати конкретні заняття, якими діти можуть займатися в певному приміщенні, і прогнозувати їхні творчі трансформації. Якщо ми створимо амфітеатр і додамо в простір щось на кшталт сцени, то діти, які прагнуть бути в центрі уваги, зможуть покращувати свої навички публічних виступів. Ми надаємо дітям ресурси у навколишньому просторі та впливаємо на їхню здатність виступати перед аудиторією завдяки таким дизайнерським рішенням.
Формування у дітей звички до читання – одна з найважливіших потреб освітніх закладів. Елементарна ергономіка бібліотек у старих школах не спонукає дітей читати чи проводити там час. Для більшості людей бібліотека асоціюється з чимось незручним і нудним. Однак завдяки добре спроєктованому простору це ставлення можна змінити.
Шкільні бібліотеки завжди мали суворе структурне розташування книжкових полиць, столів і незручних стільців. Якщо навколишній простір не є привабливим, то проводити там багато часу не хочеться, чи не так? У повсякденному житті більшість людей не читають книги вдома, сидячи за столом на жорсткому стільці, то чому б не дати дітям можливість читати книги так, як їм зручно?
Під час читання ми періодично змінюємо положення тіла, тому, якщо додати комфорту до цього процесу, по-перше, ми позбавимося проблем зі сколіозом, а по-друге, залучимо дітей до приємного проведення часу з книгою. Якщо дитина сидітиме в затишній ніші у формі кокона, читаючи твори Григорія Сковороди, вона не відчуватиме дискомфорту, а болі у спині не відволікатимуть її від читання.
.png)
Нам потрібно перетворити бібліотеку не просто на місце для «книжкових черв’яків», а на простір, де діти можуть зустрічатися та обговорювати свої проєкти. Створюючи окремі зони для групових занять і відокремлюючи місця для тихого самостійного читання, ми поступово будемо формувати культуру читання. Сучасний дизайн навчальних закладів — це не лише про візуальну естетику, а й про майбутнє освіти.
Цифровізація системи освіти вже триває. На жаль, такі події, як COVID і війна, привчили дітей до дистанційного навчання та використання гаджетів. Ми маємо адаптуватися та проектувати з поглядом у майбутнє, готуючи простір для наступного покоління. Діти все частіше звертаються до відео- та аудіоформатів для навчання. Вони слухають подкасти, дивляться відео, тому нам потрібно передбачити розвиток освітніх процесів: створювати відео-кімнати та аудіокабіни, де вони зможуть одягати навушники та слухати аудіозаписи на різні теми.
Ми також повинні враховувати цифровий вплив на освіту. Проєктуючи навчальний заклад на наступні 30-50 років, необхідно розуміти, що прогрес неможливо зупинити, і наш простір має бути готовим до майбутніх інновацій. Це включає продумане розташування мережевих кабелів, місця для плазмових телевізорів, проєкторів, інформаційних панелей з оголошеннями, турнікетів, металодетекторів, бомбосховищ і забезпечення безпечної навігації учнів у коридорах школи.
Ми завжди повинні ставити безпеку та здоров'я дітей у навчальних закладах на перше місце. При проєктуванні класних кімнат важливо враховувати напрямок сонячного світла та правильне розташування парт, адже все більше дітей стикаються з проблемами зору.
Ще одна тенденція, яку ми можемо прищепити дітям, – це турбота про навколишнє середовище. Якщо ми інтегруємо в інтер’єр елементи дизайну, які нагадуватимуть про сортування відходів та використання екологічних матеріалів, це стане важливим внеском у наше майбутнє. Усі ми живемо за певними правилами поведінки, які можна інтегрувати у простір через дизайн, тим самим впливаючи на розвиток дітей під час їхнього навчання. Це можуть бути дизайнерські рішення, де діти пересуваються шкільними коридорами, дотримуючись правил дорожнього руху, в ігровій формі вивчаючи безпеку в зовнішньому світі. Вихователі та вчителі також можуть використовувати ці елементи декору як навчальні посібники. Якщо ми хочемо підготувати дітей до майбутнього, до ІТ-професій, бізнесу, управління, роботи в команді або розвинути їхні навички публічного виступу, ми можемо інтегрувати додаткові елементи в дизайн і забезпечити їх відповідними ресурсами.
Такі рішення спростять роботу вчителів, а діти будуть краще підготовлені до реального життя. Наприклад, встановлюючи мобільні парти в класах, які можна пересувати, ми вирішуємо проблему швидкої зміни розташування для командних проєктів. Ми повинні передбачати конкретні заняття, якими діти можуть займатися в певному приміщенні, і прогнозувати їхні творчі трансформації. Якщо ми створимо амфітеатр і додамо в простір щось на кшталт сцени, то діти, які прагнуть бути в центрі уваги, зможуть покращувати свої навички публічних виступів. Ми надаємо дітям ресурси у навколишньому просторі та впливаємо на їхню здатність виступати перед аудиторією завдяки таким дизайнерським рішенням.
Формування у дітей звички до читання – одна з найважливіших потреб освітніх закладів. Елементарна ергономіка бібліотек у старих школах не спонукає дітей читати чи проводити там час. Для більшості людей бібліотека асоціюється з чимось незручним і нудним. Однак завдяки добре спроєктованому простору це ставлення можна змінити.
Шкільні бібліотеки завжди мали суворе структурне розташування книжкових полиць, столів і незручних стільців. Якщо навколишній простір не є привабливим, то проводити там багато часу не хочеться, чи не так? У повсякденному житті більшість людей не читають книги вдома, сидячи за столом на жорсткому стільці, то чому б не дати дітям можливість читати книги так, як їм зручно?
Під час читання ми періодично змінюємо положення тіла, тому, якщо додати комфорту до цього процесу, по-перше, ми позбавимося проблем зі сколіозом, а по-друге, залучимо дітей до приємного проведення часу з книгою. Якщо дитина сидітиме в затишній ніші у формі кокона, читаючи твори Григорія Сковороди, вона не відчуватиме дискомфорту, а болі у спині не відволікатимуть її від читання.
Ще одна тенденція, яку ми можемо прищепити дітям, – це турбота про навколишнє середовище. Якщо ми інтегруємо в інтер’єр елементи дизайну, які нагадуватимуть про сортування відходів та використання екологічних матеріалів, це стане важливим внеском у наше майбутнє. Усі ми живемо за певними правилами поведінки, які можна інтегрувати у простір через дизайн, тим самим впливаючи на розвиток дітей під час їхнього навчання. Це можуть бути дизайнерські рішення, де діти пересуваються шкільними коридорами, дотримуючись правил дорожнього руху, в ігровій формі вивчаючи безпеку в зовнішньому світі. Вихователі та вчителі також можуть використовувати ці елементи декору як навчальні посібники. Якщо ми хочемо підготувати дітей до майбутнього, до ІТ-професій, бізнесу, управління, роботи в команді або розвинути їхні навички публічного виступу, ми можемо інтегрувати додаткові елементи в дизайн і забезпечити їх відповідними ресурсами.
Такі рішення спростять роботу вчителів, а діти будуть краще підготовлені до реального життя. Наприклад, встановлюючи мобільні парти в класах, які можна пересувати, ми вирішуємо проблему швидкої зміни розташування для командних проєктів. Ми повинні передбачати конкретні заняття, якими діти можуть займатися в певному приміщенні, і прогнозувати їхні творчі трансформації. Якщо ми створимо амфітеатр і додамо в простір щось на кшталт сцени, то діти, які прагнуть бути в центрі уваги, зможуть покращувати свої навички публічних виступів. Ми надаємо дітям ресурси у навколишньому просторі та впливаємо на їхню здатність виступати перед аудиторією завдяки таким дизайнерським рішенням.
Формування у дітей звички до читання – одна з найважливіших потреб освітніх закладів. Елементарна ергономіка бібліотек у старих школах не спонукає дітей читати чи проводити там час. Для більшості людей бібліотека асоціюється з чимось незручним і нудним. Однак завдяки добре спроєктованому простору це ставлення можна змінити.
Шкільні бібліотеки завжди мали суворе структурне розташування книжкових полиць, столів і незручних стільців. Якщо навколишній простір не є привабливим, то проводити там багато часу не хочеться, чи не так? У повсякденному житті більшість людей не читають книги вдома, сидячи за столом на жорсткому стільці, то чому б не дати дітям можливість читати книги так, як їм зручно?
Під час читання ми періодично змінюємо положення тіла, тому, якщо додати комфорту до цього процесу, по-перше, ми позбавимося проблем зі сколіозом, а по-друге, залучимо дітей до приємного проведення часу з книгою. Якщо дитина сидітиме в затишній ніші у формі кокона, читаючи твори Григорія Сковороди, вона не відчуватиме дискомфорту, а болі у спині не відволікатимуть її від читання.
.png)
.png)
.png)
.png)
